Високопосадовці України давно говорять про те, що новий 2024 рік буде важчим для українців, ніж попередній. Однак гаманець багатьох пересічних громадян з 1 січня повинен поважчати, бо заплановано чергове підвищення прожиткового мінімуму, зарплат працівників бюджетної сфери, пенсій і доплат до них. Та виникає питання: чи не буде це підвищення нівельоване зростанням цін на комунальні послуги, квартплату тощо?
Які зміни чекають на українців з 1 січня 2024 року? Адже вже завтра починає діяти закон про державний бюджет України на 2024 рік. tsn.ua повідомляє якими з 1 січня стануть мінімальна зарплата, мінімальна і максимальна пенсії, як зростуть доплати до пенсій, виплати соціально незахищеним особам, аліменти тощо, скільки буде потрібно страхового (трудового) стажу, аби отримувати пенсію, чи зростуть податки, чи зміняться комунальні тарифи. І нарешті, яка ймовірність того, що соціальні стандарти можуть заморозити.
Як зміняться прожиткові мінімуми та мінімальна зарплата?
Прожитковий мінімум (ПМ) – це сума, якої має бути достатньо для забезпечення нормального функціонування людини, збереження її здоров’я та задоволення соціально-культурних потреб.
З 1 січня ПМ на:
– одну особу (використовується для розрахунків різних виплат) – 2920 грн (+331 грн)
– дітей до 6 років – 2563 грн (+291 грн)
– дітей від 6 до 18 років – 3196 грн (+363 грн)
– працездатних – 3028 грн (+344 грн)
– непрацездатних (пенсіонери, інваліди) – 2361 грн (+268 грн)
Мінімальна зарплата з 1 січня становитиме 7100 грн (+400 грн), а з 1 квітня – 8000 грн (+900 грн)
Як збільшення мінімальної зарплати вплине на ріст зарплат у бюджетній сфері?
Зарплати точно зростуть у тих, хто з 1 січня отримуватиме менше 7100 грн (без вирахування податків). Наприклад: зараз оклад працівника 1 розряду (різнороб, прибиральник, всього розрядів 25) дорівнює 2893 грн, але йому доплачують до 6700 грн, а доплачуватимуть до 7100 грн. Тим, хто працює на 2-11 розряді, (наприклад, від ліфтера, молодшої медсестри до лікаря або вчителя без категорії) і матиме разом з надбавками і доплатами менше 7100 грн, зарплату також підвищать з 1 січня до 7100 грн, або на 100-400 грн.
Посадовий оклад понад 7100 грн мають працівники 12-25 розряду (наприклад, від учителя або лікаря 2 категорії до ректора вишу). Тому, згідно з діючим законодавством, вони не отримають підвищення аж до квітня 2024 року, бо перерахунок окладів Єдиної тарифної сітки (ЄТС) передбачений з цієї дати. Однак на початку грудня прем’єр Дмитро Шмигаль повідомив, що готується постанова Кабміну, якою перерахунок окладів буде здійснено з 1 січня 2024 року, аби не було зрівняйлівки у зарплатах на менш і більш кваліфікованих посадах. Тобто є надія, що всі бюджетники матимуть з 1 січня більші доходи.
Як зміняться податки на заробітну плату?
Для найманих працівників нарахування залишаться попередніми: 22% єдиного соцвнеску (сплачує роботодавець), 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору (обидва сплачує робітник). А от для приватних підприємців вони з 1 січня зростуть. Зокрема, для тих, хто платить податки за спрощеною схемою, щомісячні нарахування збільшаться на 88 грн (до 1562 грн) у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати з 6700 до 7100 грн.
Як зростуть мінімальна, максимальна та інші пенсії?
Мінімальна пенсія, яка дорівнює ПМ для непрацездатних, зросте відразу на 12,8% або на 268 грн і становитиме 2361 грн. Максимальна пенсія, яка не може бути більшою ніж 10 мінімальних пенсій, збільшиться на 2680 грн і становитиме 23610 грн. У пенсіонерів, старших за 65 років, які мають повний страховий стаж – 35 років для чоловіків і 30 років для жінок – пенсія за законом не може бути меншою, ніж 40% мінімальної зарплати, тому вона зросте до 2840 грн (+160 грн).
Також у зв’язку з підвищенням соцстандартів, збільшаться доплати до пенсії: за понаднормовий стаж, особливі заслуги (нагородження орденом, почесне звання “заслужений” і “народний”). Доплата за кожний рік понаднормового стажу збільшиться на 2,68 грн, за орден або почесне звання “заслужений” – на 54 грн, “народний” – на 108 грн.
Перерахунок усіх пенсій буде здійснено автоматично.
Як зміняться мінімальні пенсії у непрацюючих пенсіонерів?
Зараз непрацюючим пенсіонерам, які отримують мінімальну пенсію, встановлено доплату у розмірі 427 грн, тобто вони отримують 2520 грн щомісяця. Як пояснили у Пенсійному фонді, наразі підвищення пенсії таким особам з 1 січня 2024 року не передбачено. Але є ймовірність, що доплату можуть збільшити з цієї дати постановою Кабміну, яку повинні прийняти до 31 грудня 2023 року. У профільному Міністерстві соціальної політики наразі не коментують, підготовлена чи готується така постанова.
Скільки потрібно у 2024 році страхового стажу для отримання пенсії за віком?
З 1 січня мінімальний стаж для виходу на пенсію у 60 років збільшиться на один рік і складатиме 31 рік як для чоловіків, так і для жінок. Для виходу на пенсію у 63 роки потрібно не менше 21 року, у 65 років – не менше 15 років стажу. Ті, у кого нема навіть 15 років стажу, у 65 років отримають допомогу від держави у залежності від рівня доходів. Допомога не може більшою за ПМ для непрацездатних, з 1 січня це 2361 грн.
Якою може бути індексація пенсій у 2024 році?
Наразі невідомо, наскільки можуть збільшитися пенсії через планову індексацію їх у березні 2024 року для непрацюючих пенсіонерів та у квітні 2024 року для працюючих. Діючим законодавством передбачено, що коефіцієнт підвищення становить у відсотках половину інфляції за рік плюс половину підвищення середньої зарплати. За оцінками, виходячи з прогнозу інфляції у 2023 році у розмірі 5% та зростання середньої зарплати на 9,7%, індексація всіх пенсій мала б скласти близько 7%.
За останніми даними Держслужби статистики у 16306 грн за 1 півріччя 2023 року, середня зарплата склала 16306 грн, за весь 2022 рік – 14859 грн.
Однак прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що у 2024 році пенсії індексуватимуть по-новому: уряд готує законопроект, щодо впровадження коефіцієнтів та балів, які дозволять людям з однаковими умовами виходу на пенсію отримувати однакову пенсію й однакову індексацію. Подробиці наразі невідомі, але на думку економіста Олега Пендзина, може статися так, що пенсіонери, які вийшли на пенсію у 2020-2023 роках, отримають підвищення набагато менше за можливі 7%, а пенсіонери попередніх років – у межах 7% .
Які ще виплати зростуть разом з прожитковим мінімумом?
Зростуть усі виплати, прив’язані до соцстандартів, їх близько двадцяти. Це, зокрема, допомога малозабезпеченим сім’ям, дітям, над якими встановлено опіку, виплати вагітним, аліменти.
Малозабезпеченим сім’ям доплачуватимуть до ПМ для відповідної категорії населення: працездатним – не більше 45% ПМ, це максимум 1362 грн (+155 грн), непрацездатним, які не мають права на пенсію (після 65 років) та інвалідам – 2361 грн (+268 грн), дітям до 6 років – 3331 грн (+377 грн), дітям від 6 до 18 років – 4155 грн (+472 грн).
Дітям, над якими встановлено опіку:
– до 6 років – 6407 грн (+727 грн)
– від 6 до 18 років – 7990 грн (+908 грн)
Вагітним, які не працюють і не стоять на обліку у центрі зайнятості – 757 грн (+110 грн)
Аліменти:
– Для дітей до 6 років не менше 1281 грн (+145 рн)
– Для дітей від 6 до 18 років не менше 1598 грн (+182 грн)
Чи зростуть з 1 січня тарифи на комунальні послуги?
Тарифи на газ та електроенергію не зміняться. Побутові споживачі платитимуть 2,64 грн за кожну кіловат-годину незалежно від обсягів споживання, а більшість з тих, хто користується природним газом для індивідуального опалення та приготування їжі, сплачуватимуть 7,95 грн/куб. м, плюс за транспортування газу. Нагадаємо: оплата за транспортування різна в залежності від регіону, але вона також не зміниться. Однак у подальшому можливе подорожчання водопостачання. Тарифи зростуть по-різному в залежності від регіону, але, за оцінками, у середньому на 20%. Тобто куб. м холодної води коштуватиме не 30-40 грн, а 35-50.
Яка ймовірність того, що соціальні стандарти можуть у 2024 році заморозити?
Олег Пендзин упевнений, що з 1 січня всі обіцяні державою підвищення зарплат і пенсій будуть виконані. Однак зараз складно прогнозувати, чи відбудуться запланована індексація пенсій у березні для непрацюючих пенсіонерів та у квітні для працюючих. Експерт розглянув два сценарії: перший – якщо фінансова допомога Україні з країн Заходу, надійде в кінці січня чи на початку лютого, і другий – якщо цього не станеться.
“Поки незрозумілі обсяги допомоги, швидше за все вони виявляться меншими, ніж нам потрібно. Але ймовірність того, що цих надходжень вистачить принаймні для індексації пенсій, більша, ніж, що їх не вистачить”, – говорить Олег Пендзин. – Якщо допомоги не буде, або вона виявиться незначною, нашій владі доведеться вирішувати що робити: заморожувати індексацію пенсій чи друкувати для цього гроші”.
Голова НБУ Андрій Пишний уже заявив, що не вбачає підстав для фінансування бюджету за рахунок друку гривні. “Повернення до емісійного фінансування перебуває на останньому місці в переліку можливих заходів”, – запевнив Пишний.
Джерело: tsn.ua
Копіювати
