Застереження новобраному Президентові! Громадськість України збурила необережна заява глави канцелярії Президента, пана Богдана про можливість спитати громадян України на референдумі щодо переговорів з Росією про припинення війни на Донбасі.
Деякі політикани відразу кинулися в дискусійні викрутаси: мовляв у нас немає закону про референдум… А що, якби такий закон був, то можна?! Інші ж вторили, що багато залежить від того, як будуть сформульовані питання, а сам Андрій Богдан почав викручуватися, що мовляв, це всього-на-всього опитування, яке не матиме юридичних наслідків, тощо…( здається він так і не зрозумів абсурдності своєї заяви).
Взагалі-то, питання миру і війни та міжнародної політики не належать до компетенції голови канцелярії Президента. Його обов’язок організувати і забезпечити нормальне функціонування апарату президентської канцелярії.
Але, очевидно, такої хибної і небезпечної думки, дотримується більшість в адміністрації Президента і саме це викликає найбільшу тривогу.
Бо ж про переговори з ворогом, агресором, який вдерся на нашу землю, захопив наші території, нав’язав нам війну, не може бути і мови. Це аксіома.
Наша вимога до РФ: звільнити Крим і окуповану частину Донбасу, відшкодувати нанесені Україні величезні збитки. Тільки після цього можна вести мову про налагодження якихось відносин.
Президент і його команда мають зрозуміти: випросити мир у Москви це наївна ілюзія. Через переговори з Москвою можна досягти лише одного — капітуляції на умовах ворога. Але, це був би не мир, а продовження війни на ліквідацію Української держави найдешевшим способом для ворога. Капітуляція для нас неприпустима. Ми на своїй території і цю війну мусимо виграти.
Хотілось би, аби Президент Зеленський не повторював помилок свого попередника Порошенка, який весь час повторював, що ми будемо звільняти свої території лише мирним шляхом. Він категорично відкидав силову компоненту. А це велика ілюзія!
Нарешті наша влада має зрозуміти, що Росію можливо змусити до миру тільки силою України і міжнародного співтовариства. Це має бути війна: дипломатична, політична, економічна, інформаційна, включно з сучасними силовими спецопераціями.
На міжнародному рівні Україна має докласти максимальних дипломатичних зусиль, аби переконати міжнародну громадськість, що Росія зруйнувала міжнародно-правову архітектуру безпеки в Європі, яка встановилася після Другої світової війни, а війна проти України — це також загроза для миру і безпеки в Європі і світі.
Ми маємо активно і безперервно вимагати від держав- гарантів, учасників Будапештського Меморандуму, активних дій проти агресора РФ (широкомасштабних економічних санкцій, а також дипломатичних, гуманітарних, інформаційних).
Україна повинна нарешті розгорнути дипломатичну, інформаційну, солідарну допомогу поневоленим країнам РФ ( народи Удель-Уралу, північного Кавсказу), зокрема в Організації Об’єднаних Націй.
Для успішної дипломатичної війни проти агресора на міжнародному рівні, Україна повинна виконати домашнє завдання:
1) розірвати дипломатичні відносини з РФ; 2). Денонсувати Договір між Україною і РФ про співробітництво в Азовському морі та міжвідомчі угоди і договори ; 3). Скасувати Закон про вільну економічну зону — «Крим»; 4). Припинити подачу електроенергії на завод «Крим-титан»; 5). Припинити діяльність в Україні бізнес — структур РФ; 6). Заборонити діяльність в Україні гуманітарних, інформаційних, туристичних структур РФ; 7). Припинити підривну діяльність промосковських громадських і політичних організацій (зокрема групу Медведчука);
Роботи непочатий край ( за Порошенка така робота не велася, а бездіяльність маскувалася псевдопатріотичними гаслами)
Альтернативою Перемозі над агресором, може бути лише рабство. Це не для нас. Гратися в референдуми з безальтернативних питань — марне заняття. Замість нього, потрібен мобілізуючий прорив лідера держави: все для перемоги над ворогом! Повсякчас необхідно наголошувати про святий обов’язок кожного громадянина захищати незалежність і цілісність держави.
Мойсей не питав євреїв, що робити? Вони вперше не хотіли йти до землі обітованої, їх вже влаштовувало єгипетське рабство. Проте, він не слухав рабської більшості і таки провадив євреїв до землі обітованої — Ізраїлю, до Свободи. Натовп потрібно вести, а не плентатися за ним. Повчальний приклад.
24.05.2019р.
Копіювати
