Видання Financial Times пише, що “Зарплатне бронювання” поділить українське суспільство на бідних та багатих.
Економічне бронювання, офіційне ухиляння за гроші, легалізований відкуп від мобілізації для багатих, дискримінація за майновою ознакою – це можна називати по-різному. Суть одна – плати або воюй. У суспільстві і серед військових до цього ставляться переважно негативно.
Скільки потрібно буде викласти за “офіційне ухилення” від мобілізації, хто має платити за це – працівник чи роботодавець – та чи вистачить цих грошей, щоб навчити, одягнути та озброїти 500 тисяч майбутніх мобілізованих до ЗСУ – дивіться в ексклюзиві TSN.UA.
Не хочеш воювати – плати
“Воюй або плати”, – це слова президента України Володимира Зеленського. Наприкінці 2023-го на підсумковій пресконференції він говорив про те, як може виглядати “новий справедливий механізм бронювання” для бізнесу. За його словами, формулою такого бронювання має бути “ти воюєш або працюєш на державу”. Все це випливло з того, що з’явився запит на мобілізацію ще на 450-500 тисяч військових.
Одночасно Зеленський дав і свою оцінку того, скільки це може коштувати – 500 мільярдів гривень. Сума просто не підйомна для України в сучасних військових реаліях, тож президент також зазначив, що чекає від міністерства фінансів відповіді на запитання, де знайти ці кошти.
Де взяти гроші?
Допомагати шукати гроші взялися гуртом – нардепи, міністри, фінансові експерти і навіть військові. Все поки що на словах, але саме вони, як говорить народна мудрість, – ранять, а у нашому випадку ще й шокують, найбільше. Наразі у безпековому комітеті ВР нардепи працюють над мобілізаційним законопроєктом і готують його до другого читання.
В ньому не йшлося про якісь економічні критерії бронювання працівників. Проте стало відомо, що ці критерії активно обговорюються як в Офісі президента, так і в парламенті, і можуть бути внесені як правки до мобілізаційного документа. Цікаво, що військові відреагували на таке «ноу-хау» досить емоційно.
“Цей цирк навколо мобілізації досі продовжується. В законопроект таки збираються додати норму про бронь для окремих категорій, в тому числі для тих, хто заробляє від 35 тисяч гривень. Замість того, щоб змінити підхід до рекрутингу та підготовки – вирішили узаконити принцип “війна тільки для бідних”, – йдеться у повідомленні.
“Зарплатне бронювання” вдарить по кишені
Своєю чергою видання Financial Times пише, що “Зарплатне бронювання” поділить українське суспільство на бідних та багатих. У статті, з посиланням на слова голови парламентського комітету з питань оборони Олександр Завітневич, який курує законопроект про мобілізацію, зазначається, що навіть українська влада визнає, що підхід до бронювання на основі зарплат негативно сприймається у суспільстві.
Однак, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допускає можливість зміни системи бронювання громадян від мобілізації таким чином, щоб це бронювання залежало від рівня доходів особи. Хоч сам він ставиться до такої ідеї скептично.
“На одного воїна, який захищає Україну, повинно бути вісім осіб, які забезпечують економічно утримання цього воїна. Економіка – це теж не остання річ. Треба віднаходити ті заходи і засоби, які можуть сприяти підняттю рівня економіки”, – каже Стефанчук.
Після цих заяв нардеп Гончаренко повідомив, що в Кабміні планують прив’язати бронювання до рівня зарплати і порівняв таке рішення з соціальним дарвінізмом.
У парламенті ж під керівництвом голови комітету з економічного розвитку, депутата від “Слуги народу” Дмитра Наталухи запропонували інший варіант: бронювати працівників, за яких роботодавець або вони самі згодні регулярно платити певну фіксовану суму.
“Якщо це якісь великі заводи, на яких працюють тисячі робітників або навіть великі ритейл-мережі, там не надто радіють перспективі сплачувати 20 тис. грн за право збереження одного критичного працівника на своїй посаді. А ті організації, які переважно надають послуги фінансового характеру, страхування, консалтингу, юридичні, ІТ-послуги, – готові до цього. Там зовсім інші оклади, середня заробітна плата. Від тих самих «айтішників» ми чули, що деякі навіть до 50 тис. грн за працівника готові платити“, – мовиться у повідомленні.
Вже на початку березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль також заявив, що уряд розробляє новий механізм бронювання, де критерієм стануть сплачені податки або зарплати працівників.
“Середня зарплата, рівень сплати податків як людиною, так і компанією, вплив підприємства чи галузі на економіку – це рамка майбутньої системи бронювання, над якою ми працюємо”, – вказано у повідомленні.
Сайт ТСН.ua поцікавився у члена Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, чи можливі такі нововведення і чи будуть вони додані до законопроєкту про мобілізацію, який зараз перебуває на розгляді у комітеті.
“Моє ставлення до бронювання за гроші – негативне. У новому законі про мобілізацію – це точно не прописано. Але знаю, що ця тема була ініційована представниками Кабінету міністрів України. На мою думку, дуже мала ймовірність, що ця ініціатива буде реалізована. Бо це відверте порушення принципів рівності та напряму залежить від матеріального статку людей, а відповідно буде негативно сприйняте суспільством”, – сказав Веніславський.
Він додав, що дане питання входить виключно до сфери повноважень Кабміну, тому гіпотетично може бути вирішене на підзаконному рівні.
“Але особисто я, не бачу на даний момент механізму, який би дозволив це реалізувати. Відпоaвідно, моє ставлення до цього – негативне”, – додав Веніславський
Передбачалося, що система “зарплатного” бронювання буде включена в новий закон, але, враховуючи резонанс, який вона викликала, її може бути введено окремо – або урядовою постановою, або новим законодавчим актом. Про це зазначає і нардеп Роман Грищук.
Додамо, що згідно запропонованим концепціям, цей новий податок може забезпечити додаткові надходження від 200 до 350 мільярдів гривень на рік, що дозволить подвоїти бюджет на придбання зброї для Збройних Сил України. Гроші не малі та й ніби-то все для людей. Питання – для яких саме?
Для мажорів з зарплатами у доларах, чи слюсарів, прибиральників, електриків та інших простих українців, які зі своїх мізерних зарплат і так донатять на армію.