Подаємо мовою оригіналу:
Міністр безкультур’я пояснює свою відставку тим, що в безкультур’я треба вкладати стільки ж, скільки в дрони, а народ такий тупий і безкультурний, що не розуміє прописних істин, які ще Черчілль, бачте, культурно пояснив.
Війна – завжди за культуру.
Бо тільки культура робить нації відмінними, іншими і самодостатніми. Не свати, не інгулець, не камедіклаб, не кварталівський ерзац-трешняк – а національна культура є тим плато, з якого виростає ідентичність народу. Не диваноглядача-плебея з попкорном на пузі – а народу, який здатен відрізнити своє рідне від чужого.
Ніхто з денаціоналізованої гопотоеліти не здатен це так глибинно відчути. Вони не є носіями національних цінностей від слова “взагалі”. Не те покоління, не те виховання, не та генеалогія. Все там не те – в нащадків манкуртів. Чи в кращому випадку – нащадків перекотиполя, якому все одно, де жити, лиш би добре в холодильнику й “по привычному дома”.
Вони мислять культуру так, як велено мислити колонізованому человеку: розвага, відволікання від тяготи життя, усмішка, півторагодинне самозабуття, легкостравне видиво, аби менше думати й емпатувати. По собі судять.
Прошу зауважити ось що.
Не на комусь іншому, а саме на міністрі культури висить цензурування телевізора, тобто контроль і випуск ура-марафону. Це ключова парафія саме цього міністра. Відтак нова вакансія міністра культури – це вакансія нового цензора, відповідального за піар-пропаганду, розумну брехню й зумисне спотворення дійсності.
Позаяк влада зробила ставку на впровадження путінського принципу «контрольованого телевізора», новий міністр культури – наріжний камінь інформаційної узурпації. То буде дуже свій і дуже дуполиз. Класика жанру.
Хто сивіє від ура-слава-нашому-вождю-посланому-Богом; хто б’є в набат через перетворення вільних медій у керовану офісом президента єдину кнопку; хто вже купив вінки на похорон свободи слова; хто ясно бачить, куди воно все йде – тому нема сенсу взайве щось пояснювати.
***
Копіювати
