Заміновані поля є зараз головною небезпекою для наших бійців. У ЗСУ адаптувалися та змінили тактику, але наші воїни рухаються повільніше, ніж могли б.
Мінні поля сповільнюють український контрнаступ на півдні Запоріжжя та сході Донеччини, – повідомляє Financial Times.
Зараз, коли вже шість тижнів триває контрнаступ, саме мінні поля є основною загрозою.
Жодна військова перешкода не здається такою страшною, як величезні й щільні мінні поля Росії, які знищують доставлену НАТО броню, ранять солдатів і підривають бойовий дух, – зазначає Financial Times.
Російські міни – кожні пів метра. Журналісти називають їх “прихованою загрозою, яка стала психологічним стражданням”.
Ворог використовує різні види мін:
протитанкові;
протипіхотні;
саморобні вибухові пристрої;
міни-пастки.
Особливо небезпечними є міни-метелики, які важко знешкодити.
Мінують і траншеї, використовують керовані міни або звичайні – але так, щоб унеможливити засоби для розмінування, які є в України.
На мінах підривається багато транспортних засобів, наданих нам союзникам, зокрема німецькі танки Leopard і американські БМП Bradley. Втім, все одно вони захищають бійців.
У червні росіяни поцілили у Bradley з “Граду” – але екіпаж із 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” вижив. Ганна Маляр тоді заявила, що в американської БМП “непересічна бойова живучість”, а найголовніше – вона рятує життя наших захисників. Самі бійці сказали, що Bradley спокійно витримує підрив протитанкової міни. А от якби воювали на радянських БМП – “бригади вже б не було”.
Якщо західні бронемашини машини підриваються, то наші воїни просто змушені йти пішки, наражаючи себе на небезпеку.
Зазначимо, що 1943 року Червона армія встановила понад мільйон мін, щоб зупинити нацистську Німеччину в битві під Курськом. Західні дослідники вважають, що путінська Росія вдалася до цього рецепту.
В будь-якому випадку, ЗСУ та Сили оборони адаптувалися. Раніше вони проривалися на західній бронетехніці крізь міни та добре укріплені оборонні позиції росіян. Тепер ідуть піхотними групами, які підтримує вогнем артилерія.
США вже надавали системи розмінування M58 Mine Clearing Line Charge (MICLICs), але їх поки недостатньо.
Financial Times акцентує увагу на тому, що прорвати першу лінію оборони замало. Українські воїни повинні мати достатньо ресурсів, аби рухатися далі, до інших ліній, – і згодом досягти стратегічного успіху в наступі.
Лінії російської оборони часто відновлюються по ходу бою; час, який потрібно українським силам, щоб продовжувати просуватися вперед, – це час, який Росія витрачає на зміцнення наступної лінії оборони, – зазначили у виданні.
Також зазначимо, що у росіян на півдні більше артилерійських знарядь, снарядів і людей, тому українським воїнам доводиться перемагати їх за рахунок професіоналізму. Про це розповів боєць ЗСУ на ім’я Станіслав журналістам CNN.
За словами українського військовослужбовця, головне в цій війні — це артилерія, проте тільки з її допомогою не можна звільнити території.
“Ми не можемо звільнити землю артилерією. Є люди, які там працюють”, — сказав він.
За словами журналістів, робота українських бійців вимагає стійкості та терпіння. Піхоті ЗСУ доводиться битися за кожну траншею.
Український солдат, командир саперного взводу з позивним “Трал” показав журналістам мапу, на якій було зазначено відстань у 300 метрів. За його словами, щоб пройти цю ділянку, ЗСУ знадобилося півтора місяця.
“Нам потрібно прориватися через мінні загородження, щоб могла пройти техніка і піхота”, — сказав він.
“Трал” зазначив, що все відбувається поступово. По розмінованих територіях іде українська піхота, а росіян туди вже не пускають.
Копіювати
