Християни східного обряду 19 серпня відзначають одне з найбільших церковних свят — Преображення Господнє, або Яблучний Спас.
У це свято за древнім звичаєм відбувається освячення перших плодів (злаків, винограду чи яблук), тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним Спасом. Окрім яблук, цього дня у церкву приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки тощо.
Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі, звідки запозичено Устав Східної церкви, саме в ту пору дозрівав виноград. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все – від людини до рослини – має бути присвячене Богу як Його творіння.
Цього дня до церкви також несли святити квіти й мак, які потім клали за іконами, де вони зберігалися до весни. Навесні цей мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщеня вплітали у коси.
На цей Спас також поминають померлих. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою. Якщо дощовий – мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають. Господині готують також пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником – киселем зі свіжих груш.
Копіювати
