Нещодавно довелося їхати потягом у відрядження, плацкартом. Поїздка обіцяла бути недовгою: вісім годин. Тим паче, якщо вночі, ці години пролетять швидко – у сні.
Моєю сусідкою знизу виявилася злою на весь світ жінка похилого віку. Як тільки вона побачила мене і зрозуміла, що моє місце над нею, то заявила:
– До себе на полицю і за столик не пущу. Тут є місце лише для мене!
Я пропустила цю фразу повз вуха, тому що не збиралися «чаї ганяти» за столиком зі своїми сусідами. У моїх планах був сон.
Джерело: slavdelo.dn.ua
Пенсіонерці не сподобалося, що її слова не були почуті, і повторила ще гучніше. Реакції з мого боку не відбулося. Зате вона з’явилася з боку інших пасажирів. Інші дві полиці займали син та батько. Схоже, що старший чоловік був вражений такою нахабністю. І він сказав:
– Шановна, ви зайняли своїми сумками все відділення під моєю полицею. Я вимагаю, щоб ваш багаж зник з відділення, яке призначене для валіз моїх та мого сина. Під вами є відділення, 50% котрого належать вашим сумкам.
Пенсіонерка почала волати, що як він може вказувати їй, жінці, ще й похилого віку, що робити. Що вона має право розміщувати свій багаж там, де хоче.
Чоловік спокійно покликав провідника, який повторив його слова. Жінка зі злістю в очах почала витягувати з чужого відділення багаж. Його виявилося так багато, що він не помістився на місце, що їй було передбачено. Тому жінка бігала по всьому вагону щоб знайти місце для своїх сумок. А от якби вона не була такою не тактовною, нахабною та злою, то лежали б її сумки у чужому відділенні, адже у батька і сина багажу не було. Ефект бумерангу ніхто не скасовував.
Джерело:bbcccnn.org