Бабуся наказувала покласти шматок мила до грошей так, щоб він лежав між двома купюрами і фінансові справи миттєво налагодяться
Розкішно я ніколи не жила, але завжди все необхідне було. Тільки три роки тому у нас в родині лихоліття настало. Я з роботи розрахувалася, а іншу довго знайти не могла, ще й бoліла сильно.
Зарплати чоловіка ледь вистачало, щоб двох наших дітей прогодувати і лiки для мене придбати.
В гості на хрещення до нас приїхала моя тітка. Я ставила на стіл убоге частування, і відчувала сором за нашу бідність. Тітка втішила, поставила шaмпанське і мій улюблений сир з цвіллю.
Тітка Марина сказала, що ми мило покладемо, і фінансові справи миттєво налагодяться.
Ми звикли користуватися тільки рідким милом, а тут потрібно тверде. Шматок такого мила покласти до грошей так, щоб воно лежало між двома купюрами і вимовити:
,,Мило довго варилося, так стомилося. Сил набирайся, від грошей заряджайся! Енергію накопич, мені подаруй. Так тому і бути”!
Ну а потім просто мити ним руки, вимовляючи при цьому:
«Мило пінне, грошима заряджене! Наскільки чітко виражені моїх руках – стільки грошей в моїх засіках. Як воно мої рученьки пестить – так і гроші до них прилипають.
Як піна збивається, так і гроші множаться! Та не змиються вони без сліду, як мило змиє вода. У мене залишаться, так в зростання підуть, та друзів своїх приведуть! Нехай буде так! Амінь. »
Посиденьки з Маринкою не пройшли даром. Ми з чоловіком йшли, згідно із обрядом, і гроші в нашому домі з’явилися.
Я вилікувалася нарешті, на роботу поруч з будинком влаштувалася, а чоловік мій підробіток знайшов. Тепер я поїду до тітки в гості, пригощати її вuном і цукерками смачними.
Копіювати
