💔 «Пустка в серці. Ніхто мені їх не замінить, ніхто»
У березні Лілі виповниться 43 роки.
Вперше у свій день народження вона не отримає квітів від старших синів.
Обидва вони загинули у війні з росіянами.
Максим та Денис — майже однолітки, 2001 та 2002 року народження. У дитинстві любили, щоб мама читала казки, любили конструктори, нові іграшки на свята, — пригадує жінка. Один для одного були найкращими друзями — завжди разом.
Разом після 24 лютого 2022 року опинилися у лавах 132-го окремого розвідувального батальйону. Разом вибивали окупантів з-під Києва, Чернігова та з Харківщини.
У січні 2023 року Денис, вже боєць 95 бригади, отримав поранення під Кремінною. Він втратив око та ногу. Після низки операцій хлопця не вдалося врятувати — 28 січня він помер від отриманих поранень.
Тоді Ліля так і не встигла побачити свого середнього сина. Після року розлуки обняла його вже мертвого.
Старший Максим продовжив воювати: перевівся в іншу бригаду та у її складі працював на Запорізькому напрямку.
Просив однокласників та сусідів купувати мамі букети, а потім надсилати йому фотозвіти. Навіть з війни намагався розрадити та підтримати Лілю.
17 серпня — у день народження найменшого у родині, 9-річного Дмитрика, росіяни вбили Максима.
Він загинув під Роботиним. За тиждень його поховали поруч із братом. На маленькому цвинтарі їх рідного села.