Галина Геннадіївна Однорог
У Краснодарі на вокзалі співають українську пісню . Усі аплодують , усі задоволені . Жодного негативу . Для мене “ріже око ” казачок у військовій формі , який стоїть поруч і підспівує . І от такі самі “козачки ” прийшли до нас вбивати у 2014 за те , що ми хочемо жити в Україні , і я їх особисто бачила 15 лютого 2015 р у Широкіно . Тільки шапки були флісові , але такої ж самої форми , як у козаків .
Краснодарський кубанський хор і сьогодні продовжує співати українські пісні , у станиці , де я народилась , місцеві і досі між собою спілкуються на “суржике ” , ще осінню 2014 мені дзвонили зі станиці і дякували за те , як я захищаю Маріуполь і що вони пишаються , що я їх “землячка ” .
Проте , саме ті ж “козачки ” прийшли “звільняти нас від бандерівців ” і з мовчазної згоди тих самих росіян .
Так може вже настав час дійсно нагадати і нам , коли зробили “обмін ” Крима на Краснодарський край . Саме страшне те , що більшість людей у Росії насправді не розуміють або не хочуть розуміти , що в нас відбувається , і що війна іде не громадянська , а саме з російськими найманцями
********
Алла Кириенко: Молодцы, нет лучше песен чем народные, а тем более если они звучат на украинском певучем языке, мои родители, мама донская казачка, отец сибиряк пели украинские песни вместе с родственниками, когда собирались на праздники за столом, какой нибудь из дядюшек играл на баяне, кто пел, кто танцевал отстукивая каблуками по полу, а мы детвора сид ели под столом играли и слушали, как веселятся взрослые. И хоть сама я не голоси стая, всегда наслаждаюсь разноголосым исполнением украинских песен