Подаємо мовою оригіналу:
Шанований Папа Франциск, вітаю Вас!
Мене звати Анастасія і я римо-католичка з Києва.
На фото я у 2002 році під час свого першого причастя. Вся моя родина завжди була православною, але 22 роки тому я обрала для себе інший шлях. Ніколи не пожалкувала про своє рішення, навіть сьогодні, коли опублікували Ваше останнє інтерв’ю, де Ви сказали наступне: “Ukraine should have what he called the courage of the “white flag” and negotiate an end to the war with Russia”.
Посилання на статтю буде нижче.
Водночас у мене є кілька запитань до Вас.
Скажіть, Отче, на якому саме моменті вбивства моїх людей, близьких і рідних, чи під час потенційного згвалтування російським солдатом я маю підняти білий прапор? Ні, серйозно: до, в процесі чи після? Не знаєте?
Не знаєте, бо Ви ніколи в своєму житті не проживали такий досвід і, намагаючись підтримувати “мир у всьому світі” не визнаєте справжнє зло, що є неприпустимим для такої особистості, як Ви.
Ви як ніхто знаєте, що одне з найбільших благ, яке Господь дав людям, це – свобода волі/вибору.
Я обираю боротьбу, бо інакше зло не буде покаране, з чим я ніколи не зможу жити.
Я не обезцінюю своє віросповідання, але не приймаю Вашу позицію. Продублюю свій допис/текст кількома мовами у всіх соціальних мережах, де Ви, Отче, фігуруєте.
Я втрачаю віру, що Вашу позицію можна змінити, але Ви не є тією людиною, яка може змінити мою віру, а ні в Бога, а ні в нашу боротьбу.
Копіювати
