Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заробляє значно менше, ніж голова його апарату, а майже всі віцепрем’єри – менше очільників своїх патронатних служб. Як видно з розміру офіційних зарплат, в Україні вигідніше працювати директором ЖЕКу (правильна назва – керівна компанія), а не очолювати уряд.
Не краща ситуація в Раді. Спікер Верховної Ради, який є найбільш високопоставленим представником парламенту, заробляє в рази менше, ніж керівник Апарату. Про те, хто та скільки заробляє в органах влади та чому вигідніше працювати в комуналці, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Кілька тижнів тому в Раді відбувся скандал: працівники Апарату Верховної Ради начебто втрутились в електронну систему парламенту, щоб не допустити скорочення своїх зарплат. У цьому їх звинуватила народна депутатка Галина Третьякова, яка запропонувала підвищити зарплати помічникам нардепів за рахунок зменшення зарплат працівників Апарату. Третьякова заявила, що в Апараті наразі 200 пустих місць, за рахунок яких виплачувалися великі премії іншим.
Дійсно, якщо проаналізувати зарплати нардепів та працівників Апарату, виявиться, що бути народним депутатом та навіть очолювати парламент з фінансового погляду менш вигідно, ніж працювати чиновником у Раді: готувати документи, організовувати зустрічі тощо.
Отже, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук минулого року в середньому заробляв 79 тис. грн в парламенті (має також довічну виплату від Національної академії правових наук). Перший заступник Стефанчука Олександр Корнієнко заробляє в Раді 60,5 тис. грн, а заступниця голови Олена Кондратюк – 62,5 тис. грн. Зарплата нардепа (не голови комітету) знаходиться на рівні близько 55 тис. грн на місяць.
Значно більше заробляють в допоміжному органі, Апараті Верховної Ради, який забезпечує роботу парламентарів. Так, керівник Апарату Вячеслав Штучний в 2023-му в середньому отримував 247,8 тис. грн на місяць. Його заступник Юрій Ханік заробляв 262,5 тис. грн на місяць.
Апарату Верховної Ради підпорядковуються і секретаріати в комітетах Ради (вони ведуть протоколи, розробляють плани роботи, готують проєкти рішень тощо). Керівник секретаріату комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець в 2023-му в середньому заробляв 132,2 тис. грн. А голова цього комітету Олександр Гайду – всього 58,5 тис. грн.
Керівниця секретаріату Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Катерина Прянішнікова в середньому отримувала 130,6 тис. грн, а голова цього комітету Галина Третьякова – 56,3 тис. грн. Керівник секретаріату комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ігор Прийма задекларував зарплату в 140,5 тис. грн. А голова цього комітету Данило Гетманцев щомісячно заробляв всього близько 61,7 тис. грн. Тобто голова секретаріату комітету заробляє більш ніж в 2,2 раза більше, ніж голова цього комітету.
Така різниця в тому числі пояснюється і популізмом у питанні визначення розміру зарплати. Підвищення зарплати народного депутата неодмінно призведе до резонансу, тоді як про зростання зарплат тих, хто забезпечує роботу парламентарів, навіть не дізнаються.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль минулого року в середньому заробляв всього 81,2 тис. грн на місяць. При тому він обіймає найвищу з можливих посад в органах виконавчої влади. Однак статус на оклад не вплинув. Керівник Апарату прем’єра Євгеній Фербей, який має організовувати роботу голови уряду, минулого року в середньому заробляв 104,1 тис. грн. Тобто більш ніж на 20 тис. грн на місяць більше, ніж його керівник.
Схожа ситуація і у заступників Шмигаля. Так, керівниця служби першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Ганна Іванченко минулого року заробляла в середньому 88,9 тис. грн. А її керівниця, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, минулого року в середньому заробляла всього 81,3 тис. грн.
Керівник Служби віцепрем’єр – міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Каплун минулого року в середньому заробляв 82,9 тис. грн. А сама віцепрем’єр Ольга Стефанішина – всього 81,5 тис. грн. І хоча різниця незначна, сама ситуація, коли очільники міністерств заробляють менше, ніж їхні підлеглі, дивна.
Значно вигідніше працювати в деяких комунальних підприємствах, а не в уряді чи Раді. Серед директорів комунальних підприємств, які вивчив OBOZ.UA, лідер за рівнем зарплати – директор “Київтеплоенерго” Вячеслав Бінд. Минулого року він в середньому заробляв 427 417 грн на місяць (5,1 млн грн за рік). “Київтеплоенерго” займається постачання гарячої води та опалення киянам. Нещодавно на підприємстві заявили: клієнти заборгували їм 6,2 млрд грн. В таких умовах про ефективну роботу годі і казати.
“У столиці близько мільйона особових рахунків, з яких 160 тисяч тривалий час накопичують заборгованість і не звертаються щодо реструктуризації. Майже 4,5 млрд боргу припадає саме на ці 16%. Близько 10% абонентів не здійснили жодної оплати за спожиті послуги за весь минулий опалювальний сезон 2023/2024 років”, – заявив на брифінгу директор структурного підрозділу “Енергозбут” “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін.
Директор “Київтеплоенерго” Вячеслав Бінд заробляє в 5,2 раза більше, ніж прем’єр-міністр Денис Шмигаль. На другому місці серед комунальних підприємств за рівнем заробітної плати опинився “Київський метрополітен”. Директор підприємства Віктор Брагінський був звільнений через корупційний скандал цього року. Але він встиг подати декларацію за 2023-й: його середня зарплата складала 103,4 тис. грн (1,2 млн грн за рік). При тому підприємство планово збиткове. Гроші находять у бюджеті Києва. Брагінський відповідав за метро та минулого року заробив в 1,27 раза більше, ніж прем’єр, який відповідає за всю країну.
Замість “ЖЕКів” у Києві (як і по всій країні) створили керівні компанії в районах. І кожен з директорів такої компанії отримує зарплату як міністр. Наприклад, директор КП “Керуюча компанія Солом’янського району” Олексій Згурський минулого року декларував середню зарплату в розмірі 82,4 тис. грн на місяць (989,5 тис. грн за рік). Для порівняння, віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров задекларував зарплату в розмірі 80,7 тис. грн (969,3 тис. грн).
Зазначимо, декларації опублікували далеко не всі представники підприємств, що надають комунальні послуги. Деякі компанії перебувають у приватній власності і не зобов’язані показувати зарплати керівника.
Директор “Запоріжжягаз” Олег Мізік до свого звільнення в 2023-му в середньому заробляв 1,2 млн грн на місяць (13,6 млн грн за 11 місяців минулого року). Ця зарплата в кілька разів вища, ніж у голови “Укренерго”. За рівнем доходів Мізік міг би конкурувати з найбільшими топменеджерами країни. Зараз Мізік отримує зарплату в десять разів меншу та працює директором “Полтававодоканалу”. Мізік у “Запоріжжягаз” заробляв в 14,77 раза більше, ніж прем’єр.
В Україні директори реформованих ЖЕКів можуть заробляти більше, ніж прем’єр чи міністр. Ба більше, ті, хто допомагає прем’єру, заробляють на десятки тисяч гривень більше, ніж сам голова уряду.
Копіювати
