1 вересня 5 рокiв тому цей хлопчисько побачив колону машин, що рушила з Іловайська. Білі прапори. Під склом таблички “Діти”. Він був на посту, в бінокль побачив, що з машин виходять озброєні чоловіки. По рації встиг попередити про небезпеку.
А далі 21-річний юнак відстрелювався, намагаючись стримати ворога. Не кинув пост, не зрадив присязі і Батьківщині. Він стріляв з різних позицій, намагаючись ввести ворога в оману, ніби тут цілий загін військових. Загинув у нерівному бою…
Вадіку, я не знаю, які казки читали тобі в дитинстві матуся й бабуся. На яких прикладах тебе виховували. Але знаю, що дуже правильні казки. Бо такі чоловіки, такі сини і є Україна.
Тримай небо, Янголе. Ми тебе пам’ятаємо…
—
Наумов Вадим геройськи загинув 1 вересня 2014 року. Єдиний син. Єдиний онук.
Джерело:bbc-ccnn.com
Копіювати
