Кількість спожитого газу будуть розраховувати не в кубічних метрах, як зараз, а в енергетичних одиницях, як в Євросоюзі. Такі нововведення пропонує прийнятий недавно парламентом в першому читанні законопроект №2553, ініційований 11 депутатами фракції “Слуга народу”, членами Комітету Верховної Ради з питань енергетики і комунальних послуг.
Експерти підкреслюють, що закон дозволить поліпшити якість поставленого споживачам блакитного палива і наблизити сервіс до європейського. Однак через особливості українських державних стандартів, що спираються ще на радянські норми, суми в платіжках за фактом можуть вирости
Законопроект №2553 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії” є наслідком гармонізації законодавства України та Європейського Союзу. Завдяки йому споживачі оплачуватимуть за газ з урахуванням його фізико-хімічних характеристик, а сам газ буде розраховуватися не в куб. м, а в кВт-год.РЕКЛАМА
Підготовка до вступу в силу закону йде повним ходом. Так, згідно із заявою Укртрансгазу, до кінця року підземні сховища переоснастять технічне обладнання, яке дозволить перейти на облік газу в енергетичних одиницях. На думку голови правління Асоціації постачальників енергоносіїв Артема Компана, яке він озвучив в коментарі UBR.ua:
споживач буде платити не за фізичний обсяг природного газу, а за ємність в ньому енергії;
такий перехід забезпечить порівнянність даних використання різних джерел енергії;
зробить облік газу більш об’єктивним при його купівлі та продажу, а також при встановленні цін і тарифів;
спростить складання енергетичного балансу при використанні підприємствами різних видів енергоресурсів;
дозволить споживачам вибирати найбільш раціональний вид палива з метою економії коштів, дасть споживачам стимули для енергозбереження.
“Законопроект вирішує проблему визначення якості газу і відповідного формування його ціни. Ця проблема добре знайома, коли, наприклад, бензин різної якості продають по одній і тій же вартості. Те ж відбувається до сих пір і на ринку газу. Іноді навіть один і той же постачальник може надавати газ різної якості і при цьому закуповувати його дешевше, а продавати за тією ж ціною “, – прокоментував UBR.ua юрист ЮФ” Правова допомога “Богдан Косохатько.
Якість або суд
Законопроект дозволяє вирішити головну і нагальну проблему газового ринку, коли споживачі закидають газсбити скаргами на якість блакитного палива типу “каструля повільно закипає на плиті” або “горить неякісний газ”. Подібні скарги, як правило, наштовхувалися на стіну нерозуміння і зустрічні звинувачення з боку постачальників. Нова одиниця виміру природного газу дозволяє цю проблему вирішити.
“Як це працює в Європі? Там постачальники на вході враховують якісні характеристики газу. У споживача облік ведеться в кубометрах, але вводиться поправочний коефіцієнт, який дозволяє більш справедливо враховувати газ в інтересах споживача. Це добре насамперед для людей, тому що зменшило б ці нескінченні претензії до постачальників “, – розповів UBR.ua Дмитро Марунич.
Після вступу закону в силу споживач може взяти оприлюднені на сайті постачальника дані за хімічними властивостями газу, що поставляється і перевірити його в лабораторії. І в тому випадку, якщо газ не відповідає заявленим характеристикам, він має право йти в суд, який не може не встати на його сторону, так як і він буде керуватися законом.
Технічні складності
Є і зворотна сторона медалі. За словами Косохатько, більшість норм запозичені без правильної їх трансформації в реалії України, що створить певні незручності як для бізнесу, так і простого громадянина:
постачальники формують ціну для споживачів за формулою, де додають до собівартості газу певну суму свого заробітку. Зміна ж одиниці вимірювання може привести до зміни цієї формули і порушити баланс вартості газу на газовому ринку;
зміна одиниці виміру викликає і зміна показників в програмному і технічному забезпеченні всієї енергосистеми, що створить певні незручності, а також змусить витратити кошти платників податків, які не передбачені в держбюджеті, на зміну показників в системі, переобладнання газосховищ, газопроводів і т.п .;
впровадження нових одиниць обліку газу може привести і до створення певного дискомфорту між учасниками ринку, оскільки законопроектом не передбачено чіткого терміну, коли всі компанії повинні перейти на новий стандарт вимірювання, що може створити різні одиниці підрахунку між компаніями і привести до постійних суперечок за вартістю газу.
підвищувальні коефіцієнти
Ще одним наслідком цього закону стане те, що платіжки за газ, в яких з початку року українці бачать єдину ціну газу, знову стануть різними для споживачів різних регіонів. Справа в тому, що згідно з даними Укртрансгазу, в розподільних мережах різних областей також і різна калорійність газу. Наприклад, в Донецькій області це 8 131 ккал / куб м, а в сусідній Харківській – 8 327 ккал / куб м (дані за грудень 2019 року).
“У регіонах видобутку, наприклад, в Харківській області, газ українського видобутку більш калорійний, ніж той газ, який потрапляє нам з території Російської Федерації. Український газ більше” жирний “. Може так статися, що Харківгаз з урахуванням реалій калорійності може виставляти підвищувальний коефіцієнт “, – говорить співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Таким чином, жителі Харківської області, які отримують зараз самий “жирний” газ, за фактом можуть в майбутньому платити більше, адже при новій системі обліку їх газ більш калорійний, а значить повинен і бути і дорожчим.
Ще однією проблемою нової системи може стати той факт, що, якщо в Європі за основу береться так звана теплота згоряння вища природного газу, то відповідно до ГОСТ 5542-87, який діє в Україні, використовується теплота згоряння нижча – 7 600 ккал / куб м. І саме цей низький показник може дати основу для застосування підвищувальних коефіцієнтів можуть стосуватися не тільки споживачів в Харківській області, але до всіх, адже по всій Україні газ за фактом виявляється “жирніше”, ніж потрібно за ГОСТом.
“Якщо цей ГОСТ буде закладений в методику розрахунку, то тоді люди будуть доплачувати. Не думаю, що заради цієї історії хтось буде міняти ГОСТ – це дуже трудомісткий, ресурсномісткий процес. Це багато роботи для наукових установ”, – констатує Дмитро Марунич.