Нині уряд Німеччини вирішує питання про постачання цієї ефективної зброї, зокрема, йде погодження зі США, які можуть відправити в Україну свої ракети ATACMS (їхня дальність – до 300 км).
Відомство канцлера також отримало від Міноборони дані про наявність Taurus у Бундесвері, їхню ефективність та ризики. ВПС Німеччини дали зелене світло на постачання.
Авіаційна ракета Taurus здатна розвивати швидкість до 900 км/год та має дальність стрільби до 500 км, може нести до 480 кг вибухівки.
Taurus здатна летіти на гранично низькій висоті – близько 50 м, що заважає виявленню радарами. Бундесвер має 600 Taurus, але лише 150 зараз готові до застосування.
Про те, наскільки ці ракети допоможуть ЗСУ, а також поточну ситуацію в зоні бойових дій OBOZREVATEL в ексклюзивному інтерв’ю розповів військово-політичний експерт групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
– Німеччина вже незабаром планує передати Україні далекобійні ракети Taurus. Однак лише за умови, що вони не будуть використовуватися для атак на території Росії. Наскільки ці ракети допоможуть нашим збройним силам вирішити поставлені завдання та змінити ситуацію в зоні бойових дій?
– Я скажу дуже лаконічно та просто: Крим – це Україна. Враховуючи дальність цих ракет, ми зможемо бити по тих місцях, щодо яких буде військова необхідність.
– Які з об’єктів Росії в анексованому Криму найважливіші?
– Українські військові – цивілізовані люди, на відміну від російських, які знищують цивільні будівлі, як, наприклад, не так давно в Запоріжжі. Тому ми знищуватимемо лише військові об’єкти, такі як мости, склади боєприпасів та пально-мастильних матеріалів, а також велике скупчення техніки. Це значно послабить постачання російських військ. Один із важливих військових об’єктів на півночі – це авіабаза в Джанкої (пункт постійної дислокації 39-го вертолітного полку. – Ред.). Є ще аналогічний об’єкт – авіабаза в Гвардійському, що поблизу Сімферополя. Тут базується 37-й змішаний авіаційний полк Військово-космічних сил. Після передачі Taurus ці та інші важливі військові локації будуть під вогневим ударом української армії. Німецькі далекобійні ракети надають значно більше можливостей для завдання поразки російської армії.
– Куп’янська ВА видала розпорядження про евакуацію населення із Куп’янського району. Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що влада має намір у примусовому порядку евакуювати дітей, які живуть на відстані близько 7-10 км від лінії фронту, зокрема з міста Куп’янськ. У зв’язку з цим виникла якась настороженість у суспільстві щодо наступу російських окупаційних військ на цьому напрямку. Як ви прокоментуєте це рішення, а також яка ситуація у зоні бойових дій?
– Не потрібно розглядати як катастрофу. Цей крок потрібен лише для того, щоб захистити насамперед цивільне населення. У Луганській області у росіян сконцентрована найкраща група військ. І навіть вона не здатна успішно реалізувати масштабний наступ на широкий фронт. Уся ця маса, яку накопичували по лінії Лиман – Сватове – Троїцьке, розпочала свій активний наступ ще наприкінці червня, і як бачимо, не отримали бажаного результату. У планах у них захоплення лівого берега річки Оскіл та удар на Куп’янськ. Однак я не можу сказати, що в них щось вийде.
– Тоді постає запитання, а навіщо евакуація?
– Потім, коли росіяни активізуються, вони розгортають хаотичне, невибіркове завдавання ударів і рівняють із землею все, що бачать. Найближчими днями та тижнями, навіть місяцями на цьому плацдармі буде, м’яко кажучи, непросто. Військам РФ поставлені завдання, які вони не виконають. Але невиконання завдань не виключає терор, масовий і масштабний, з тотальним знищенням сіл та населених пунктів. Евакуація населення необхідна не тому, що Сили оборони України (СОУ) не утримають фронт і відійдуть, про це не йдеться, а тому, що російські війська знищуватимуть усе, до чого зможуть дотягнутися.
Настрій зараз у них дуже поганий, зважаючи на руйнування початкового наступального плану. Наступ на Лиман захлинувся. У напрямку на Борове “наступ” російських окупаційних військ (РОВ) почався не як належить, з розвідки боєм, а одночасно з використанням основних ударних груп, кістяком яких були танкові підрозділи. Командування РФ застосувало одразу свої основні сили, щоб продавити оборону СОУ, яка формувалася місяцями, та показати результат швидкого просування. При цьому цей прорив був зумовлений і тим, що на поступальні та рівномірні штурми ліній оборони СОУ у РОВ немає ресурсу.
Для підняття духу обивателів росіяни регулярно вкидали інформацію про контроль над знищеним досі селом Новоселівське, але в районі цього виїждженого поля відбувалися дуже жорсткі бої, які тривають і досі. Тому заяви про успіх на Куп’янському напрямку так і залишились заявами. Підсумувати можу тим, що війська РФ активно сточують свій військовий потенціал у наступальних діях на Куп’янському напрямку, що обернеться для них великими проблемами. Тож жодної паніки немає і жодного відведення військ ЗСУ не відбувається.
– І обороні, і наступу української армії дуже допомогло б придушення російської авіації, яка продовжує активно завдавати ударів. 10 серпня Вашингтон офіційно дозволив розпочати процес підготовки українських пілотів на F-16, хоча ця програма мала стартувати набагато раніше. Тепер стає зрозуміло, що у серпні лише формуються плани навчання. Через це відсувається початок бойової підготовки, яка, як очікується, займе шість місяців до січня. Друга група пілотів буде готова через пів року або приблизно до кінця наступного року. Чому такий важливий для ЗСУ процес так затягнувся?
– Нещодавно британська розвідка видала інформацію про те, що намітилося падіння ефективності російської авіації, особливо у питаннях застосування плануючих бомб. На жаль, я не поділяю оптимізм щодо цього факту. Російські плануючі бомби як були, так і залишаються великою проблемою наступу СОУ і не лише наступу.
На сьогодні ми так і не маємо ефективного способу знищення російської авіації на підльоті до локації скидання бомби або безпосередньо в ній. Це зумовлено тим, що вона може перебувати за 20-30 км від лінії бойового зіткнення, що виключає ураження такого літака ЗРК і тим більше з ПЗРК.
Протидіяти авіацією в повітрі ми так само не можемо, оскільки наша авіація не має на озброєнні ракетних комплексів великого радіусу дії.
Власне, проблема у відсутності достатньої кількості ППО великого радіусу дії та авіації з відповідними ракетними комплексами.
А рішенням є отримання більшої кількості засобів ППО та F-16. Але, як ми чудово знаємо, швидко питання з постачанням не вирішуються. З тими самими F-16 зараз відбувається така ситуація, як і з поставками танків свого часу. Не найбагатша цими машинами Велика Британія першою виділила для України танки, потім цей крок зробила Німеччина. Що стосується США, то тільки зараз вирішилося питання з поставками нам “Абрамсів”, які прибудуть ще не зрозуміло коли. Очевидно, якісь бюрократичні процеси всередині США не дають швидкому просуванню реалізації цих програм допомоги. Тому схоже буде також і з літаками. Ми навчимо пілотів, налагодимо інфраструктуру і почнуться постачання від європейських країн. І лише потім підключаться США. Коли це буде і в яких масштабах, на жаль, невідомо, – така на сьогодні політика.
Те, що питання F-16 для України є дуже важливим, розуміють наші вороги. Обстріл 11 серпня чотирма ракетами “Кинджал” був направлений на Івано-Франківську область, щоб завдати удару по військовому летовищу та молодих пілотах, які незабаром поїдуть на навчання до Європи. В результаті загинула дитина та постраждала цивільна інфраструктура. Отак країна-терорист реагує на потенційну допомогу від наших союзників.
Копіювати
