Подаємо мовою оригіналу:
Може, якось і буде відпустка. Але так не хочеться повертатися до дому. Там….
Війна закінчиться через два, три тижні. Восени. Весною підемо в контрнаступ. Літом будемо в Криму….
Знову восени, ні мабуть весною 2024, але може і літом 2024.
АНАЛітики їздять по вухам цивільним, вуха в останніх міцні, тримають міцно локшину, не падає.
Телемарафони… Я знімаю шляпу перед засобами інформації, які так напи*зділи людям.
А кругом, нормально живуть, бухло, шашлики, гуляння, щось там міняють, кажуть бруківку …
Он відкритий мустанг пронісся, в ньому дві дівулі, і два качка, музон на всю вулицю….
В черзі чуєш розмову.
– Куди прилетіло?
– Туди то.
– Слава Бо, не в мій район.
В маршрутці на прохання виключити Поліну Гагаріну – Це Цой, не подобається виходь. Пів маршрутки мовчить, пів кричить, що мене бугая треба на фронт. А я стою в цивільному, лупаю очима, і тільки як пару днів з під Бахмуту.
У населення давно там вже АТО. Тільки у нас війна і я знаю, що мені скажуть, якщо повернуся до дому з цієї війни – МИ ВАС ТУДИ НЕ ПОСИЛАЛИ!!!