І від неї вмиpaють. Особливо люди похилого віку, діти і собаки.
Нелюбов робить людину боязкою,
незграбною,
затиснутою
і негарною.
Нелюбов – це коли не можна заважати,
розмовляти,
сміятися
чи лізти з обіймами.
Не можна розповідати про свої переживання – це дурниці, а не переживання.
Не можна щось просити – треба розуміти, що зараз скрутне становище. І взагалі, навіщо тобі це?
Не можна розраховувати на допомогу, дорослі люди повинні самостійно справлятися. Навіть якщо їм п’ять років. Це вже достатньо солідний вік. А якщо тридцять п’ять – це взагалі старість. І нема чого так вдягатися в такому поважному віці.
Нелюбов – коли не сварять особливо, але і не хвалять.
Не помічають.
Коли незручно їсти при близькій людині – вона може сказати, що ти багато їж. А приготовлену тобою їжу людина з’їсть і нічого не скаже.
І не помітить зусиль, коли поприбираєш і квіточки в вазочку поставиш.
Нелюбов – коли нічого не можна. Коли дратуєш, заважаєш, лізеш, верзеш нісенітницю, виносиш мoзок, сиди смирно в куточку і чекай, коли тебе поведуть гуляти. І не скавчи, не скигли, що не реви, – смирно сиди й чекай.
Коли НЕ заступаються і кажуть: сам винен! – це не любов.
Коли нічого не дарують – нелюбов.
Коли шкода грошей на тебе – це нелюбов.
Це не ненависть. Це іноді ще гірше, тому що ненавидять за щось, через заздрощі, наприклад. І можна піти або здачі дати. А не люблять – просто так. Хоча кажуть: “так люблю я тебе, тільки відчепися, знову ти за своє!”. Ось це і є – нелюбов.
І від неї вмиpaють. Особливо люди похилого віку, діти і собаки. І дорослі люди, які беззахисні і чутливі. Нелюбов робить людину боязкою, незграбною, затиснутою і негарною; вона боїться все зіпсувати, перешкодити, роздратувати…
Тут нічого не поробиш; якщо є сили – треба йти хоч з вузликом на паличці. Або хоча б ясно зрозуміти – це нелюбов. Не любов.
Джерело:bbc-ccnn.com
Копіювати
