Катю кинув чоловік. Після 15 років шлюбу і з 12-річною донькою. Катя намагалася взяти себе в руки. Відволіктися на роботу. Але яка тут робота, коли думки плутаються і все з рук валиться? Пощастило Каті, колектив підібрався хороший, дружний. Увійшли в положення, допомагали, підтримували.
Проплакала Катя, заспокоїлася, взяла себе в руки, повернулася до нормального графіка роботи. Поступово знову почала посміхатися. Змирилася, в загальному, з розлученням і звикла до життя без чоловіка. Раділа, що квартира своя, від бабусі успадкована, ділити з чоловіком і його молодою дружиною не треба.
Джерело:bbcccnn.co
Поступово обросла Катя новими інтересами і захопленнями. Зайнялася скандинавською ходьбою, всерйоз перейнялася правильним харчуванням. Скинула за три місяці чотири кілограми з десяти зайвих, продовжує працювати над собою. Каже, з відходом чоловіка сильно поменшало готування і додалося часу на себе і доньку.
І ось приходить одного ранку Катя, очі як у переляканого оленя.
«Дівчатка, – каже, – що робити? Гриша назад проситься!»
«А як же його молодиця, до якої він пішов?».
«Каже, все помилкою було, усвідомив і розкаявся. Тільки я думаю, це його молодиця його сама виставила».
«Ну і чого кидаєшся? Ти ж хотіла його повернути!»
«А ось … не хочу я більше. Знову будуть всі ці праски-сковорідки, похмуре черево на дивані і гучний телевізор. Я звикла їсти правильно і гуляти вечорами. Не хочу назад Гришу!»
«Ну не хочеш, так не пускай. Ви розлученні, він у тебе не прописаний. Ти не зобов’язана його назад приймати».
«Ось і я думаю, що не зобов’язана. А він жалюгідний такий. Пом’ятий, як собака викинута».
«На жаль він тисне, ось що. Йому тебе не було шкода, коли до молодиці йшов красивий і в костюмі».
«Ну і доньці він, знову ж таки, батько».
«А дочка хоче повернення батька?»
«Ні, вона зла на нього, вони з молодицею її виставили за двері, коли вона прийшла його зі мною мирити. Не хоче”.
«Тобто, ти не хочеш. Донька не хоче. Ну і не довбай собі мізки чужими проблемами!»
Катя тримає оборону. Гриша веде планомірну облогу по всіх фронтах – тягає доньці подарунки, дружину то дорікає в бездушності, то задаровує квітами.
Гришина «молодиця» блудного Гришу колишній дружині повернути зовсім не відмовляється, ніби не вона, як горда переможниця, забрала його півроку тому з сім’ї. За чаями на роботі ведуться розмови про «Закон бумеранга».
Що ж сталося, чому так швидкоплинно розпався новий союз Грицька? Чому він так відчайдушно ломиться назад в сім’ю, в якій його вже не чекають, і чому сім’я зовсім не рада поверненню блудного Гриші?
Гриша, вже не юнак, але ще поки чоловік в повному розквіті сил, який домігся високої посади, з пристойною зарплатою і своїм житлом, став ласим шматочком для молоденьких дівчат, охочих мати красиве життя за рахунок більш старшого і заможного чоловіка. Одна з яких і «поклала на нього око».
Лестощі і флірт молоденької Яночки в порівнянні з усталеним і одноманітним сімейним побутом Гриші були подібні до потоку сонячного світла в порівнянні з 40-ватною лампочкою. І наївний Гриша кинувся у вир з головою, закохався і побіг, стрімголов, назустріч новому щасливому життю.
Тільки ось одна справа – слyжбовий pоман, а інше – спільне життя з любителькою жити красиво. Це вам не скромна Катя, яка готова після роботи тягнутися по магазинах, а потім годинами стояти біля плити, щоб забезпечити коханого чоловіка смачною різноманітною їжею на весь день.
Яна не вскочить за годину до пробудження чоловіка щоб прасувати йому сорочки, варити кашу, готувати справжню каву з зерен.
Як хочеш, так і викручуйся, немає більше поруч затишної Каті, яка робила життя таким легким і затишним. Світ більше не обертається навколо Гриші, світ тепер обертається навколо Яни. Гриша дуже, дуже хоче повернутися в минуле, в свою затишну родину. Тільки сім’я не хоче повернення Грицька.
Яна теж розчарована і розгублена. Мало того, що, виявляється, ніякої квартири у Гриші немає, і живуть вони з Грицем в її, Яни, орендованій квартирі. Так ще, виявляється, в побуті Гриша якась недоpоблена дитинка.
Яну обурюють претензії Гриші щодо брудної білизни і відсутності домашнього куховаріння. Яна вважає, що дорослий мужик сам може себе і нагодувати, і обіпрати, і сорочку собі попрасувати. Вона дружина, а не нянька.
Обслуговувати мужика старше себе не наймалася. І тим більше не наймалася терпіти його напади поганого настрою, його токсичну лінь і нездорову тягу до телевізора. Яна хоче яскравою активного життя, походів по виставках, посиденьок в кафе, поїздок по інших містах і країнах.
Яні не потрібен нудний примхливий матрац. Яна з радістю готова повернути Гришу туди, звідки взяла. Тільки ось там його назад не беруть, а просто «в нікуди» Гриша не йде.
А Катя вперше за півтора десятка років відчула, як це – жити, в основному, для себе. Дочка підросла і стала вже не стільки об’єктом турботи, скільки юним і енергійним соратником.
Піклуватися про чоловіка і терпіти його перепади настрою більше не треба. Катя відчула себе молодою, незалежною, легкою.
Катя не хоче повертатися в минуле, до життя, присвяченого обходжуванню Гриші. Катя усвідомила, що свобода – це прекрасно. І якщо в житті Каті і з’явиться чоловік, то такий, з яким легко і весело робити щось разом.
На рішення Каті могла б вплинути дочка. Але дочка- 12-річний підліток, ще не здатний зрозуміти і пробачити, до цих пір переживає почуття приниження і сорому, випробуване нею в той момент, коли її батько із своєю новою жінкою вигнали її осіннім вечором. Дочка підтримує матір.
Ніякої містики немає, а «бумеранг» то до Гриші дуже навіть боляче прилетів. Ось так він, бумеранг, виявляється, працює. На власній людської дурості.
Копіювати
