Декілька років тому Марта поїхала в Іспанію на заробітки. Там гарно платили, був хороший роботодавець. Спершу я дуже хвилювався, але Марта пообіцяла часто телефонувати та приїздити на свята. Тому на господарстві залишився я. У нас були діти – син Матвій, якому 17 років та молодша донька Оля, яка тільки-но у перший клас пішла.
Син якраз планував вступати до Києва, а нам треба і ремонт зробити, літню кухню поставити, дах перекрити.
Спершу все було добре. Жінка телефонувала щовечора у Скайп та пересилала гроші. Бувало, що міжнародною поштою передасть діткам солодощі та нові речі. Але місяць за місяцем, вона рідко виходила на зв’язок, майже не давалася чути. То казала, що роботи багато, то втомилася і забула написати або ж просто Інтернет не ловив. Однак, нічого не казала за повернення. Вона вже пропустила день народження Олі та випускний Матвія.
– Мене роботодавець не пускає. Краще я тут побуду ще місяць підзароблю дітям грошей. Ну все, па-па, я маю бігти, – і вимикала слухавку. Її навіть не цікавили наші справи.
А потім взагалі зникла. Не підіймала слухавку, не писала листів та не пересилала гроші. І я не на жарт почав хвилюватися. Вже байдуже на ті заробітки та роботу, нехай повертається на Україну. Можливо, там трапилося щось погане?
Знайшов її подругу, з якою вона поїхала в Іспанію. Дівчина довго не хотіла казати місто й адресу. Але я не відступав:
– Поки ти не скажеш мені хоча б якусь інформацію про Марту, і я кроку не ступлю. Зараз поліцію викличу!
Тоді подруга здалася. Тремтячою рукою написала на аркуші паперу місто, область, адресу. Тому наступного ранку я вже їхав на таксі до аеропорту, навіть готель чи хостел там не бронював.
Через декілька годин я стояв біля красивого будинку. Пальми, дорога автівка та великий паркан. Видно, що тут живуть заможні люди.
– Пане, ви когось шукаєте? – озвався до мене українською старий чоловік.
– Вітаю. Мені потрібна Марта Коваль, ось її фото, вона приїхала у цей будинок на роботу 9 місяців тому.
– Так, знаю. Це наша сеньйора. Її зараз нема, вона з чоловіком, паном Крістіаном, поїхала геть. Вони повернуться не скоро. Ви можете зачекати на неї вдома.
Після почутого у мене аж земля пішла з-під ніг. То ось чому дружина так часто пропадала та не виходила на зв’язок.
– А вона давно..
– Наш сеньйор у неї одразу закохався. І через місяць зроби пропозицію, вони зараз на малюка чекають, сеньйора вагітна. А ви їй хто? Брат чи родич?
– Ніхто… Ви їй, будь ласка, нічого не кажіть, що я приходив.
Я спіймав таксі та поїхав в аеропорт. Досі не міг у це повірити – тепер у Марти нова родина. Вона викреслила мене та дітей зі свого життя. Ну так, а яка жінка не захоче жити у розкішному котеджі? Ще й мати стільки грошей. Я не пам’ятаю, як пройшов політ і як я дістався до хати. До тями привели слізки доні.
– Татко, ти обіцяв, що приїдеш з мамою, а її нема. Ти нас обдурив! – плакала Олечка.
Але син все зрозумів з першого погляду. Одразу забрав всі фотографії, вирізав знімки, на яких була Марта і спалив всі її речі.
– Ненавиджу! Нехай вона сконає на тій проклятій землі! – кричав Матвій.
Відтоді минуло 10 років. Марта ще жодного разу не приїздила до нас, інколи висилає дітям подарунки. Син вже має свою родину, часто приїздить у гості. Оля довго не могла звикнути до думки, що тепер мами більше з нами не ма. Але з часом ми всі забули про Марту.
Я не тримаю на неї зла. Тільки за дітей дуже образливо. Ось і таке в житті буває – рідна мати заради грошей готова родину напризволяще кинути.
Що б ви могли порадити чоловікові зробити у такій ситуації? На вашу думку, кожен заслуговує на другий шанс?
Daryna
Копіювати
