Синод заслухав і взяв до відома звіт Блаженнійшого Митрополита Епіфанія про візит до м. Прага для участі у міжнародному саміті з питань релігійної свободи, а також до Швеції і Фінляндії на запрошення християнських Церков Нордичних країн.
Рішенням Синоду протоієрей Сергій Дмитрієв на його прохання був звільнений від виконання обов’язків голови Синодального управління медичного капеланства та призначений заступником голови зазначеного управління. Головою Синодального управління медичного капеланства призначений протоієрей Сергій Кирилюк, клірик Львівсько-Сокальської єпархії, кандидат медичних наук.
Священник Орест Жигало, викладач Київської православної богословської академії, клірик Київської єпархії, був включений до складу Синодальної Календарної комісії та призначений заступником голови комісії.
На пропозицію Календарної комісії було вирішено, у зв’язку з реформою, яка відбулася в ПЦУ, при підготовці наступних видань богослужбового Церковного календаря Православної Церкви України Воздвиженську переступку / відступку не застосовувати.
За поданням Синодальної Календарної комісії було вирішено:
1. Встановити поминальну суботу в пам’ять всіх в Україні голодом заморених щороку у четверту суботу листопада та внести відповідний день пам’яті в Церковний календар Православної Церкви України;
2. Включити день пам’яті преподобного Стиліана Пафлагонського 26 листопада до Церковного календаря Православної Церкви України;
3. Перенести день пам’яті святого прп. Юстина Челійського (Поповича) у Церковному календарі Православної Церкви України з 1 червня на 7 квітня, на день його блаженної кончини;
4. Встановити 3 лютого свято знайдення мощей святителя Рафаїла (Заборовського), митрополита Київського і всієї Руси, та внести його у Церковний календар Православної Церкви України;
5. Вилучити з Церковного календаря Православної Церкви України день пам’яті блгв. кн. Олександра Новгородського (Невського), в схимі Олексія, 23 листопада.
Встановити 23 листопада додатковий день святкування пам’яті преподобного Олександра, першоначальника обителі «Невсипущих» (бл. 430), та внести його у Церковний календар Православної Церкви України.
За рекомендацією Синодальної Богословсько-літургійної комісії було надане благословення на використання тексту молитви до святителя Рафаїла Київського. Також Синод благословив до вжитку «Чин богослужіння з причастям вірних», призначений для звершення служіння священником на парафії заради пастирської потреби (свята, неділі чи особливої нагоди) того самого дня, коли він на іншій парафії вже звершив повну Божественну літургію і причастився. За устроєм цей чин наслідує структуру чину повної Божественної літургії та використовує вміщені в ній тексти.
Були ухвалені рішення про відкриття монастирів та призначення керівників монастирів у Івано-Франківсько-Галицькій, Тернопільській, Дніпропетровській, Мукачівсько-Карпатській та Рівненсько-Волинській єпархіях.
Синод заслухав і взяв до відома звіти єпархій Православної Церкви України за 2023 р.
За поданням Предстоятеля Блаженнійшого Митрополита Епіфанія Синод утворив Вишгородську єпархію, виділивши її зі складу Київської єпархії, та обрав архієпископа Агапіта (Гуменюка) її архієреєм. У зв’язку з цим призначенням архієпископ Вишгородський Агапіт був звільнений від обов’язків вікарія Київської єпархії, із залишенням його на посаді намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва.
За поданням Предстоятеля ПЦУ Синод обрав єпископом Бориспільським, вікарієм Київської єпархії, архімандрита Авраамія (Лотиша) та призначив його намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
На вакантну Чернівецьку кафедру був обраний єпископ Феогност (Бодоряк), колишній вікарій Івано-Франківсько-Галицької єпархії.
На пропозицію Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Епіфанія та Преосвященного єпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського Павла Синод вирішив утворити в адміністративних межах Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (за виключенням Закупненської, Чемеровецької, Гуківської об’єднаних територіальних громад) та частини Хмельницького району Хмельницької області (в межах Зіньківської, Солобковецької, Віньковецької об’єднаних територіальних громад) Кам’янець-Подільську єпархію Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
Тимчасовим кафедральним храмом Кам’янець-Подільської єпархії УПЦ (ПЦУ) визначений храм святого апостола і євангеліста Іоана Богослова м. Кам’янець-Подільський.
Архієпископом Кам’янець-Подільським і Новоушицьким обраний Преосвященний Герман (Семанчук), якого було звільнено від управління Чернівецько-Хотинською єпархією.
У зв’язку зі зміною меж Хмельницької єпархії єпископу Хмельницькому і Кам’янець-Подільському Павлу було визначено мати титул «Хмельницький і Шепетівський».
Послідуючи канонічному порядку та враховуючи позицію більшості духовенства Православної Церкви України на Буковині щодо необхідності об’єднання трьох паралельних єпархіальних структур УПЦ (ПЦУ) в Чернівецькій області в одній єпархії – Синод вирішив об’єднати Чернівецько-Кіцманську єпархію УПЦ (ПЦУ) та Чернівецько-Хотинську єпархію УПЦ (ПЦУ) з Чернівецькою єпархією УПЦ (ПЦУ) в єдину Чернівецьку єпархію УПЦ (ПЦУ).
Взявши до уваги рішення про об’єднання паралельних єпархіальних структур в Чернівецькій області та за згодою Преосвященного архієпископа Онуфрія (Хаврука), який підтримує бажання об’єднання єпархій – Синод ухвалив призначити Преосвященного Онуфрія титулярним архієпископом Кіцманським, настоятелем собору Різдва Христового в м. Чернівці Чернівецької області у підпорядкуванні Предстоятеля ПЦУ, висловивши йому подяку за раніше понесені труди.
Копіювати
